У житті кожної людини вибір професії та місця роботи – серйозний та відповідальний крок. Від цього вибору залежатиме багато – власне благополуччя та добробут сім'ї, можливості реалізації інтересів, перспективи творчого зростання, нові дружні й ділові контакти.
Особливо гостро проблема професійного самовизначення стоїть перед старшокласниками, коли формуються їх орієнтири на майбутнє. Саме на цьому життєвому етапі молодь потребує підтримки і кваліфікованої допомоги фахівців, яку їй можуть надати й у бібліотеці. Вибір майбутньої професії випускники роблять на підставі інформації отриманої з різноманітних джерел, рівня своїх знань з профілюючих предметів та власних природних здібностей. Вибір професії – це процес, що складається з низки етапів, тривалість якого залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії. Він ускладнюється тим, що нині існують тисячі різноманітних професій, при цьому приблизно щороку з'являються сотні нових і зникають десятки старих. Існують певні традиції та особливості у виборі тієї чи іншої професії.
За «характером праці» виділяють два класи професій:
1. Професії виконавчого класу. Пов’язані з виконанням рішень, роботою за заданим зразком, дотриманням правил, що діють, і нормативів, дотриманням інструкцій, стереотипним підходом до вирішення проблем (агент, медсестра, продавець, приймальник замовлень, соціальний працівник, машиніст, оператор, верстатник, столяр, касир, друкарка, телефоніст, перукар). В більшості випадків професії цього класу не вимагають вищої освіти.
2. Професії творчого класу. Пов’язані з аналізом, дослідженням, випробуванням, контролем, плануванням, організацією і управлінням, конструюванням, проектуванням, розробкою нових зразків, ухваленням нестандартних рішень, вимагають незалежного і оригінального мислення, високого рівня розумового розвитку і, як правило, вищої освіти (лікар, менеджер, референт, психолог, вчитель, юрист, інженер, економіст, математик, архітектор, фізик).
У професійній освіті надзвичайно актуальними є проблеми професійної мотивації. Людина у своїй поведінці керується цілою гамою мотивів. Чим багатший духовний світ людини, тим більше мотивів спонукають її до активної діяльності. У ролі мотивів можуть виступати потреби, інтереси, нахили, емоції, настанови та ідеали.
Мотиви вибору професії:
Соціальні – виражаються у прагненні приносити користь суспільству.
Моральні – є одними з головних. Естетичні, пізнавальні і творчі перспективи майбутньої професії оцінюються із моральних позицій.
Естетичні – виражаються у прагненні до естетики праці, її краси, гармонії.
Пізнавальні – характеризуються прагненням розширити свій світогляд, розвинути здібності, досягнути високих показників.
Творчі – проявляються у прагненні бути оригінальним, робити нові відкриття.
Матеріальні – пов’язані з прагненням мати добре оплачувану професію і гарантію стабільного майбутнього.
Престижні – виражають прагнення обрати професії, які цінуються серед друзів і знайомих, дозволяють досягти привабливого становища у суспільстві, забезпечують швидке просування по службі.
Утилітарні – пов’язані з бажанням обрати професію, що дає змогу управляти людьми.
Професійний інтерес – це спрямованість людини на певний вид професійної діяльності (педагогічної, художньої, медичної тощо). Він є найважливішою спонукальною силою у поповненні знань людини про відповідну галузь трудової діяльності.
Алгоритм професійного самовизначення:
1. Визначити кілька професій, які подобаються, до яких є прагнення, існують принципові можливості їхнього успішного освоєння й працевлаштування.
2. Шукати якнайбільше інформації про ці професії, знайомитися з людьми, які їх представляють.
3. Вислухати думки батьків, учителів, друзів, проаналізувати їх.
4. Скласти список істотних можливостей професії (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока зарплата тощо) і проаналізувати його щодо своєї мети, очікувань, мрій.
5. Визначити фізичні й психологічні риси, необхідні для кожної з професій.
6. Звернутися до психолога із проханням визначити, діагностувати інтереси, здібності, темперамент, особливості пам’яті, мислення тощо.
7. Прислухатися до своїх почуттів, інтуіції.
8. „Приміряти” до себе кожну із професій. Зіставити, зважити всі „плюси” і „мінуси”.
9. Зробити вибір.
10. Упевнено йти до мети.
Було б надзвичайно корисно, коли б юнаки та дівчата хоч один раз на рік мали змогу зустрітися з фахівцем психологом, пройти тестування, що дозволяє визначитись із обранням тієї чи іншої спеціальності. Можна також пройти тестування самостійно в онлайн-режимі:
http://kariera.in.ua/ua/dovidka/useful/best/
http://www.4uth.gov.ua/trade/test/choice_trade.htm
http://www.shkola-uspeha.com.ua/trainings/22/
http://profi.org.ua/tests.shtml
http://www.proego.ru/articles/15
http://exist.h1.ru/test/holland.htm
http://www.vobu.com.ua/ukr/page/test_03
http://ostriv.in.ua/index.php?option=com_tests&test_cat_id=3
Профорієнтаційне тестування – це лише підказка, що має допомогти людині зорієнтуватися у величезному морі професій. Головне, щоб цей вибір був осмислений і базувався на трьох китах – „хочу”, „можу”, „треба”. Адже, кінцева мета професійної орієнтації – свідомий вибір професії!